Україна, Київська область, Білоцерківський район, с.Руде Село, вул. Вілінського, 3 25295054 0456956670

корисна їжа

Майже всі батьки на певному етапі виховання своїх дітей мають вирішувати складні проблеми із відмовою від споживання здорової їжі, небажанням пробувати нові продукти і страви. Одночасно, звісно постає важка конкуренція із смаколиками, які широко рекламуються та їдять всі діти навколо.

Вибір страв і напоїв, який робить дитина (чи ви робите його разом), впливає на її організм. Погані харчові звички в дитинстві можуть залишатися та поглиблюватися у дорослому віці, спричиняючи проблеми зі здоров’ям і складні стосунки з їжею. Навчаючи дітей, коли вони маленькі, їсти те, що корисно, ви даєте їм надзвичайно важливу навичку на все життя.

Щоб рости та бути здоровими, дітям критично необхідний здоровий та збалансований набір їжі. Неадекватне або неправильне харчування може призвести до дитячого ожиріння, високого рівня холестерину, підвищення кров'яного тиску, переддіабету та інших проблем у дорослому віці.

Ось кілька порад, які допоможуть вам виховати у своїх дітей харчові звички, що сприяютимуть позитивному ставленню до їжі та підготують їх до здорового майбутнього.

🔵 ВСТАНОВІТЬ ЧАС ДЛЯ СІМЕЙНОГО ПРИЙОМУ ЇЖІ

Дітям подобається розпорядок дня, тому намагайтеся їсти всією родиною приблизно в один і той самий час щодня, наскільки це можливо. Завдяки цьому діти менше переїдають. Також це чудова нагода навчити їх звичок здорового харчування та поведінки за столом.

Їсти в сімейному колі корисно для соціального та емоційного розвитку. Окрім того, спільна їда — можливість привчити дітей до правильних порцій. Ви можете продемонструвати їм на власному прикладі, що половина наших тарілок має складатися з некрохмалистих овочів і трохи фруктів. 

Встановіть для прийому їжі розумні часові рамки – 20 - 30 хвилин на основні прийоми їжі, надто швидка їда є поганою звичкою, а постійне відволікання може зробити залишки на тарілці більшими. Ви навіть можете встановити таймер, щоб підкріпити це очікування та допомогти дітям залишатися зосередженими під час їди.

🔵 СНІДАЙТЕ

Усі прийоми їжі важливі. Але здоровий сніданок дає дитині енергію на цілий день, допомагає правильно рости й розвиватися. 

На сніданок найкраще обирати поживні страви, щоб активізувати організм і стимулювати метаболізм протягом дня. Це можуть бути тости з цільної пшениці з сиром та овочами або грецький йогурт, посипаний багатими клітковиною пластівцями чи гранолою з низьким вмістом цукру та жменею фруктів або ягід.

🔵 НЕ ПІДТРИМУЙТЕ ВИБАГЛИВІСТЬ

Інколи діти занадто вередують та перебирають стравами. Проявіть терпіння. Продовжуйте пропонувати різноманітну їжу, щоб заохотити досліджувати та відкривати нові продукти. Добре дозволяти дітям (навіть вибагливим малюкам) вибирати з того, що у них на тарілці. І це нормально, якщо вони виберуть лише один чи два продукти. 

Не готуйте окремі страви для вибагливих. Якщо ваша дитина просить щось інше, поясніть, що цього немає в сьогоднішньому меню та запропонуйте приготувати в інший день.

Для дітей, які відвідують дитячий садок і старше, можна спробувати правило трьох укусів. Щоб визначитися, чи подобається їй їжа, дитина має скуштувати принаймні три шматочки. Інколи потрібно 15 та навіть більше таких спроб, перш ніж зрозуміти смакові вподобання. 

🔵 ЗАЛУЧАЙТЕ ДО ПЛАНУВАННЯ ТА ПРИГОТУВАННЯ СТРАВ 

Діти люблять мати право голосу в тому, що вони роблять. Якщо давати їм вибір, вони почуватимуться незалежними та зацікавленими. Залучити дітей до приготування страв можна таким чином:

🔹 Візьміть їх у продуктовий магазин. Запропонуйте прості варіанти на вибір, наприклад «Ви хочете купити червоні чи зелені яблука?»

🔹 Попросіть вибрати їжу. Час від часу дозволяйте дітям вирішувати, які овочі подати на вечерю. Почуття гордості, яке вони отримують, допомагаючи приготувати овоч, збільшує їхню готовність з’їсти його.

🔹 Давайте їм невеликі завдання. Діти можуть брати участь у кухонних обов’язках відповідно до віку, — змішувати інгредієнти, мити фрукти та овочі чи чистити картоплю.

🔵 ЧИТАЙТЕ ЕТИКЕТКИ 

Сімейні поїздки за продуктами можна перетворити на освітні уроки, замасковані під пригоди. Так, у магазині показувати різні типи продуктів та вчити читати їх етикетки. Переглядати разом інгредієнти та розповідати про вміст вуглеводів, цукру та жирів, пояснювати їх значення, звичайно, відповідно до віку.

🔵 ЗРОБІТЬ ВОДУ ПРІОРИТЕТОМ

У садочку чи школі діти можуть забувати пити воду. Як наслідок, відчувати спрагу або зневоднення, навіть не усвідомлюючи цього. Коли діти повертаються зі школи, не пропонуйте одразу перекусити. Спершу попросіть їх випити води. Якщо діти не отримують достатньої кількості рідини, вони часто думають, що голодні, хоча насправді відчувають спрагу.

🔵 ОБМЕЖУЙТЕ ПЕРЕКУСИ

Щоб прищепити здорові звички щодо перекусів, спробуйте навчити своїх дітей не їсти через нудьгу, бо більше нічого роботи. Замість цього заповніть цей час іншими видами діяльності, корисними для росту та розвитку. А якщо робите перекуси — вибирайте здорові, поживні та смачні продукти. 

🔵 ЗАОХОЧУЙТЕ УСВІДОМЛЕНЕ ХАРЧУВАННЯ

Коли ви знаходите час, щоб насолодитися смаком, текстурою та відчуттями від вашої їжі, ви починаєте справді цінувати цей досвід. Це називається усвідомленим харчуванням.

Такий підхід варто виробити й у дітей. Наприклад, дати їм шматочок яблука зі словами «Погляньте на цей гарний червоний колір. Відчуваєш, яке воно хрустке?». Це задає тон для аналізу та оцінки їжі, що також допомагає зменшити ймовірність переїдання. Коли діти під час їди помічають смак і консистенцію кожного шматочка, вони їдять повільніше та розуміють, коли наїлися.

🔵 СКАСУЙТЕ «ЧИСТУ ТАРІЛКУ»

Для людини будь-якого віку важливо навчитися розпізнавати внутрішні сигнали голоду та насичення. Діти молодшого віку, як і малюки, добре вміють саморегулюватися. Вони їдять, поки не насичуються. Заохочувати їх їсти більше, ніж вони хочуть, може фактично започаткувати модель переїдання. Тому не наполягайте, щоб діти з’їдали все, що є в їх тарілці, перш ніж отримати десерт. Але вони принаймні мають спробувати свою страву.

🔵 НЕ ЗАБОРОНЯЙТЕ ПРОДУКТИ

Забороняючи певну їжу, ви ризикуєте викликати у дитини більше інтересу до неї. Тоді вона, швидше за все, буде зловживати нею, коли матиме нагоду. Натомість дотримуйтесь збалансованого підходу, заохочуючи здорові ласощі та менші порції.

Ви можете моделювати хороші харчові звички щодо солодкого власним прикладом. Це нормально піти за морозивом. Але кожен член сім’ї може обрати варіант смаколику з найкращим складом чи заморожений йогурт із чорним шоколадом замість морозива з вмістом транс жиру, харчовими добавками та наповнювачами. 

Включайте такі продукти час від часу, і дитина матиме до них здоровіший підхід.

🔵 РОБІТЬ ЗДОРОВІ ЗАМІНИ

Здорове харчування з дітьми не означає, що ви ніколи не можете їсти поза домом — навіть у ресторанах швидкого харчування. Але шукайте можливості збалансувати свій вибір нездорової їжі. Обирайте прості, здорові аналоги. Наприклад, замініть картоплю фрі на шматочки яблука, газовану воду на молоко, білий хліб на цільнозерновий тощо.

🔹 Не забувайте про фізичну активність

Коли мова заходить про здоров’я, харчування та фізичні вправи нерозривно пов’язані. Діти сьогодні не надто активні, тому важливо навчити їх радості руху. Малюки віком від 3 до 5 років повинні бути активними протягом дня, тоді як дітям від 6 років і старше потрібно близько 60 хвилин фізичної активності на день. Однак це не означає, що треба змушувати дітей виконувати вправи. Просто переконайтеся, що вони рухаються, — бігають на вулиці з друзями чи їздять на велосипеді. 

🔹 Будьте хорошим прикладом для наслідування

Діти переймають звички та цінності дорослих. Чи демонструєте ви той спосіб життя, який хочете, щоб вони наслідували? Якщо прагнете, щоб ваші діти мали здорові звички, то ви, як батьки, також повинні їх дотримуватися. Купуйте здорові продукти, готуйте нові страви, більше рухайтеся. 

Додаток до листа Мінсоцполітики від 25.09.2014 № 48/56/235-14

 

Підготовлено в межах виконання Проекту «Підтримка реформи соціального сектору в Україні», який впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні. Думки, під загальною редакцією Іванової О.Л., упорядників: д. мед. н. Пінчук І.Я., д.мед.н. проф. Хаустової О.О., к.психолог.н. Степанової Н.М., Чайки А.В., Пінчук А.О.

 

 Бездоглядними, безпритульними називають дітей, які були покинутими батьками, або самі залишили сім’ю чи дитячі заклади, в яких перебували і не мають певного місця проживання. 

Явище дитячої бездоглядності і безпритульності є складним і неоднозначним, адже ці діти є жертвами не лише власних родин, але й байдужості оточуючих та суспільства.

Основними причинами виникнення такого явища, як дитяча бездоглядність та безпритульність, є безробіття батьків, зростання цін на продукти першої необхідності, погіршення матеріального благополуччя значної частини населення, втрата “поняття” про сім’ю як про соціальний інститут, зниження відповідальності батьків за виховання дітей, збільшення незайнятих дітей та підлітків, недостатність роботи з організації дозвілля дітей за місцем проживання, загострення конфліктів між батьками та дітьми.

Зрозуміти специфіку сучасного феномена дитячої бездоглядності і безпритульності в Україні дозволить аналіз соціального портрета дітей, які більшість свого часу проводять на вулиці чи живуть там: віковий склад, особливості сімейного оточення, звичок та способу життя, міжособистісних стосунків тощо.

Бездоглядні та безпритульні діти в Україні – це переважно особи до 14 років. «Самостійно» діти йдуть з дому, починаючи з 6-7 років. Серед безпритульних дітей кількість хлопців більша, ніж дівчат.

З метою подолання основних причин дитячої бездоглядності необхідно ще на ранній стадії виявляти сім’ї, які неспроможні виконувати виховні функції, вживати заходів для запобігання соціальному сирітству, створювати належні умови для всебічного розвитку та виховання дітей, поширювати форми сімейного виховання, влаштування дітей–сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування у дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї, забезпечити підготовку та перепідготовку батьків – вихователів та прийомних батьків, фахівців закладів соціального захисту дітей, збільшувати обсяги фінансування заходів щодо подолання дитячої безпритульності і бездоглядності, а вирішення таких проблем покладати не лише на відповідні служби, але й вирішувати суспільством в цілому.

Розпад шлюбу – причина безпритульності і бездоглядності.
Однією з основних причин дитячого лиха є розлучення, батьків. Коли розпадається сім’я, «квіти життя» опиняються в зоні ризику.

Народження дитини, її виховання – моменти надзвичайно важливі та відповідальні. Без батьківської аури дитина вже зовсім інша. Сутність його виховання – не в розмові про нього, а в організації особистого життя батьків. Майбутнє дитини закладається у нормальній, повноцінній сім’ї. Неповноцінна сім’я не може видати якісний продукт.

Вихід дитини із сім’ї трапляється зазвичай через педагогічну некомпетентність батьків. Найчастіше втечі з дому здійснюють підлітки в 10-13 років.

Основними побудниками до втечі є:

- приналежність до соціально неблагополучної сім’ї;

- сором за батьків (наприклад, алкоголіків, негідно себе ведуть з оточуючими людьми тощо);

- байдужість батьків до труднощів їхніх дітей у школі;

- конфлікти між однокласниками та вчителями.

Походи підлітків з дому можуть відбуватися під впливом друзів. У подібних випадках слід не тільки припиняти такий спосіб життя підлітка, але і зробити для нього привабливим перебування в родині, учнівському колективі, громадськості.

Підлітки можуть покинути рідне вогнище і через зайвий контроль та вторитарний стиль поведінки батьків. До цього додається тяга до подорожей. Часом втеча з дому здійснюють діти з підвищеною активністю поведінки. Це пов’язано з тим, що їх велика живість і невгамовність викликають негативні реакції з боку дорослих і часто ведуть до конфлікту.

 

ЩО ТАКЕ СТРЕС ТА ЯКІ Є СТАДІЇ

Стрес – це неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію чи подразник ззовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.

Незалежно від того, чи людина пережила ДТП, чи брала участь у бойових діях, чи зустріла в лісі ведмедя, стресова реакція буде плюс-мінус однакова. Є певний набір ознак стресової реакції й вони не залежать від того, що сталося. Це радше залежить від того, наскільки сильною була подія.

Українська волонтерська група підготувала пам’ятку «Ми готові» про те, як діяти у кризових ситуаціях (воєнного чи техногенного характеру). Які речі першочергово слід підготувати у разі нападу та що покласти в рюкзак безпеки? Куди тікати під час стрілянини?

Автори рекомендують заздалегідь подумати, де ви будете перебувати зі своєю сім’єю: у місті, виїдете в село (на дачу), до родичів чи в іншу область.

Уже потім варто починати формувати порядок ваших дій та вміст ваших рюкзаків (наприклад, якщо ви збираєтеся евакуюватися туди, де нема родичів чи друзів, запас їжі має бути більшим; а запас їжі на дорогу залежить від тривалості дороги).

Сторінка 1 із 2